Навчальна діяльність учнів

У 2021/2022 навчальному році навчання завершили 317 учнів, середня наповнюваність класів 25,0 учнів. У 2022/2023 навчальному році сформовано один 1-й клас, де навчається 31 учень, в 2021/2022 навчальному році - два 1-х класів, де навчалися 41 учень.

Відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм режиму роботи тривалість уроку:

•  в 1 класі – 35 хвилин;
•  в 2-4-х  класах – 40 хвилин;
•  в 5 – 9-х  класах – 45 хвилин,

перерви тривалістю 10, 15, 20 хвилин.

      Головна місія закладу освіти – надання якісних освітніх послуг.

У 2021 році у закладі освіти проведено позаплановий державний нагляд (контроль) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти на підставі розпорядчих документів від 18.02.2021 № 01-12/13 та посвідчення (направлення) від 18.02.2021 № 01-34/6, який здійснювався комісією у складі в т.ч. київських фахівців Державної служби якості освіти України з 22.02.2021 по 25.02.2021, зокрема головного спеціаліста відділу вивчення роботи місцевих органів управління освітою управління роботи із закладами професійно-технічної та позашкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, головного спеціалісту відділу початкової освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти, начальника відділу позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області. За результатами зазначеного заходу видано акт, складений за результатами проведення позапланового державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти від 25.02.2021 № 01-12/13-02-06/1 та розпорядження Державної служби якості освіти України від 04.03.2021 № 01-13/7. Таким чином, заклад освіти пройшов позаплановий державний нагляд (контроль) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

     Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкових класів  підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х класів, обов’язкових результатів навчання  3-4 класів здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р. №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загально середньої освіти».

     Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», на виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій української школі», від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», від 16.09.2020 №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи», у закладі освіти здійснюється моніторинг якості знань здобувачів освіти першого рівня. Так, оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб'єкт-суб'єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання. Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр. У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання. Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується педагогом у свідоцтві досягнень.

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3 - 4 класи). У свідоцтві досягнень учнів 2 класу учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання.

Закладом освіти організовано моніторингові діагностичні дослідження з предметів базового компоненту у 4-х класах, згідно з результатами яких прослідковується тенденція до зростання кількості учнів за достатнім та високим рівнями у ІІ семестрі 2021-2022 навчального року.

   Впровадження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ МОН № 289 від 01.04. 2022 р.)».

    Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-их класів здійснюватиметься відповідно до Наказу МОН № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

    Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння згідно з вимогами Держстандарту.        

     Основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

• усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
• письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
• цифрової (тестування в електронному форматі);
• практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

           Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку..

Моніторинги якості освіти

Наказ МОН № 54 від 16.01.2020 про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти.

Документ визначає механізм підготовки та проведення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти незалежно від їх підпорядкування, типу й форми власності.

Метою проведення моніторингу є виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.

Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на будь-якому етапі її розвитку.

Якість освіти – це сукупність властивостей системи освітньої галузі, що відповідає сучасним вимогам педагогічної теорії та практики й спроможна задовольнити освітні потреби особистості, суспільства, держави. Підвищення якості освіти потребує її постійного дослідження, налагодження системи моніторингу освіти, головною метою якого є збирання, обробка, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, оцінювання й аналіз її показників на всіх рівнях функціонування, поширення та доступ до цієї інформації громадськості, різних користувачів освітніх послуг, посилення управлінських дій щодо якісних показників в освіті, прогнозування її розвитку.

У широкому значенні, моніторинг якості освіти – с збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх основі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Моніторингові дослідження є надійним інструментом аналізу різноманітних аспектів освітнього процесу. Вони дозволяють отримати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, якості знань учнів тощо.

Завдання моніторингу в освіті:

• визначати якість навчальних досягнень учнів, рівень їх соціалізації;
• вивчати зв’язок між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо;
• оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення навчальних закладів;
• оцінювати величину впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів;
• досліджувати педагогічну практику та успіхи учнів в залежності від соціального статусу та аналізувати політику держав у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості;
• виявляти фактори, які чинять вплив на хід і результати освітніх реформ з метою зменшення негативного їх впливу (або, навіть, і нейтралізації);
• порівнювати результати функціонування закладів освіти, систем освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку.

Моніторинг як кваліметричний інструмент передбачає:

• визначення системи критеріїв, показників та індикаторів якості освіти;
• обрання методів оцінювання, які адекватні інструментарію та процедурам вимірювання;
• проведення моніторингових досліджень з метою управління якістю освіти.

Об’єктами моніторингу якості освіти можуть бути:

• а) система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна);
• б) процеси (управлінський на різних рівнях державного управління освітою; навально-виховний процес, педагогічний процес у цілому та окремі його складові: процес морального та трудового виховання, процес підготовки дітей до школи;
• в) зміст освіти;
• г) рівень і якість сформованості навчальних досягнень, процес і результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо;
• д) діяльність (трудова, навчальна, управлінська);
• е) явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та інші).

Таким чином, можна говорити, про безліч видів моніторингу в системі освіти.

Серед найпоширеніших підходів, які застосовують в побудові об’єктивної моделі моніторингу, тобто визначення категорій об’єктів, відкритих для моніторингових процедур, передусім можна назвати такі:

• результативний підхід, що передбачає моніторинг лише категорій, що об’єднують об’єкти, які належать до результатів освітнього процесу;
• системний підхід, який розширює об’єкти, що підпадають під моніторингові процедури в освіті, об’єднуючи три категорії: категорію, що об’єднує ресурсні аспекти, тобто ресурси (фінансові, людські тощо), що їх вкладають в освіту; категорію, яка об’єднує аспекти, що стосуються освітнього процесу; категорію, до якої входять об’єкти, що належать до результатів освітнього процесу.

Суб’єкти моніторингу:

• а) органи державного контролю за діяльністю навчальних закладів;
• б) моніторингова служба відповідного рівня;
• в) адміністрація навчального закладу, рада закладу, піклувальна рада;
• г) органи громадського та місцевого самоврядування.

Основні принципи, на яких ґрунтується моніторинг в освіті:

• узгодженість нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення складових моніторингу;
• об’єктивність одержання та обробки інформації, що передбачає максимальне виключення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов у процесі перевірки якості підготовки;
• комплексність дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів ;
• безперервність і тривалість спостережень за станом освіти;
• своєчасність отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість освіти ;
• перспективність запланованих моніторингових досліджень, спрямованість їх на розв’язання актуальних завдань розвитку освіти ;
• гуманістична спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного мікроклімату, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій ;
• відкритість і оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ

Види моніторингу на рівні навчального закладу

• За масштабами цілей освіти: оперативний, тактичний, стратегічний.
• За етапами навчання: вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий.
• За охопленням об’єкта спостереження: локальний, вибірковий, суцільний.
• За організаційними формами: індивідуальний, груповий, фронтальний.
• За рівнями управління навчально-виховним процесом: керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський.
• За формами суб’єкт-об’єктних відносин: соціальний (зовнішній), взаємоконтроль, самоаналіз.
• За часовою залежністю: ретроспективний, попереджувальний, поточний.
• За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.
• За інструментарієм, що використовується: стандартизований, не стандартизований, матричний.

Етапи проведення моніторингового дослідження:

I етап: Цілепокладання та планування дослідження

• Визначення мети та завдань дослідження.
• Визначення об’єкта дослідження.
• Розрахунок та формування вибірки.
• Побудова графіку дослідження:
• визначення термінів і процедур дослідження;
• добір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.
• Визначення критеріїв та показників оцінювання.
• Вибір методів дослідження.

II етап: Розробка інструментарію

1. Розробка тестів та їх апробація.
2. Розробка анкет та їх апробація.
3. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів,учасників дослідження.
4. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження.

III етап: Проведення дослідження

1. Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).
2. Основне дослідження.

IV етап: Збирання та обробка результатів.

V етап: Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

1. Узагальнення статистичної інформації.
2. Виявлення факторів впливу.
3. Підготовка рекомендації щодо корекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.