Комунальний заклад освти " Неповна середня загальноосвітня школа № 127" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Освітні програми

ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

СТРУКТУРА

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Перелік нормативних документів щодо організації діяльності на 2020-2021 навчальний рік

Закон України «Про освіту»

Стаття 23. Автономія закладу освіти

1. Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Стаття 33. Освітня програма

1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

2. Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

  • Конституція України (ст.53);
  • Закони України наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»;
  • наказу МОН України від  21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  •  наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
  • наказу МОН України від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
  • наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
  • листа МОН України від 25.05.2018 №1/9-344 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти» (технологія «Росток»);
  • листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
  • наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
  • листа МОН України від 22.07.2019 № 1/9-471 «Щодо окремих питань переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу»;
  • листа МОН України від 20.08.2019 №1/9-525 «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти»
  • листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
  • Державних санітарних  правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459.
  •         Заклад здійснює освітній процес за денною формою навчання. 

          Порядок зарахування, відрахування, переведення учнів до Закладу здійснюється згідно чинного законодавства України.

Відповідно до заяв, поданих батьками або особами, які їх замінюють, Заклад створює умови для прискореного навчання та навчання екстернатом.
          Індивідуальне навчання (Педагогічний патронаж, сімейне (домашнє навчання) та екстернат) у Закладі організовуються відповідно чинного законодавства України. У Закладі створено інклюзивний клас для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.
          За потреби Заклад може надавати освітні послуги за дистанційною формою навчання за допомогою освітньої платформи HUMAN та за вибором надавача освітніх послуг. Інші інформаційні ресурси, такі як Viber, ClassRoom, освітні платформи Google та інші. 
          Завдання школи – навчити жити.
          Ми повинні виховати Людину, здатну створити своє особисте життя.

 

Навчальні плани,

за якими працюватиме Комунальний заклад освіти " Неповна середня загальноосвітня школа №127" Дніпровської міської ради у 2020-2021 н.р.

  Освітня програма передбачає:

  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
  • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

  • Для 1- 2 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленою під керівництвом              О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272.  

 

  • Для 3 класу – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (3-4 класи), розробленою під керівництвом              О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273.

 

 

  • Для 4 класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407

 

  • Для 5- 9 класів - складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405

 

  • Д

                              ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ у 2020-2021 н.р.

    З метою реалізації положень Конституції України, законодавчих актів України  в галузі освіти, створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти,  вдосконалення культурних і національних освітніх прав і запитів усіх громадян, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві, роботу педагогічного колективу у 2020-2021 навчальному році спрямувати на вирішення:

  • виконання державних законів та нормативних документів;
  • реалізацію навчального плану й навчальних програм з усіх предметів;
  • виконання пріоритетних напрямків розвитку школи та на вирішення питань, а саме проблемно-методичної теми : «Педагогічні стратегії розвитку самоефективної  особистості в освітньому просторі Нової української школи» ( І етап).

     Мета роботи школи – створення умов для забезпечення у школі сучасної, доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави: забезпечення ефективного управління розвитком загальноосвітнього закладу.

Основні завдання:

  • реалізація особистісно орієнтованого підходу до розвитку, виховання й навчання учнів через оновлення змісту освіти й впровадження нових освітніх технологій, зокрема інформаційних і телекомунікаційних, на всіх ступенях навчання;
  • забезпечення необхідних умов щодо  реалізації впровадження нового Державного стандарту початкової, базової й повної загальної середньої освіти;
  • активізація роботи щодо організації освітнього процесу через чітке структурування навчального матеріалу на уроці, встановлення пріоритету уроку, як засобу соціалізації учнів та розвитку життєвих компетенцій;
  • продовження роботи щодо впровадження профільного навчання у старшій школі з метою поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання та мобільності в умовах сучасного суспільства;
  • розробка системи допрофільної підготовки з урахуванням психолого-педагогічного діагностування школярів, налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи;
  • продовження інформатизації освітнього процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення всіх предметів навчального плану та управлінської діяльності;
  • продовження роботи щодо підвищення якості впровадження в освітній процес інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, узагальнення власного педагогічного досвіду;
  • спрямувати всю методичну й дослідно-експериментальну роботу школи на успішну реалізацію елементів дистанційного навчання школярів;
  • створення необхідних передумов з метою інтегрованості української культури в європейський простір, а саме: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей культури, мистецтв, здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну складову загальнолюдського;
  • спрямування виховного процесу на найвищі морально-духовні та потенційні можливості виховання, створення умов для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей;
  • забезпечення подальшого розвитку учнівського самоврядування, широкого залучення його до вирішення питань організації освітнього процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді;
  • посилення профілактичної роботи з неповнолітніми, забезпечення постійного контролю за дотриманням законодавства, спрямованого на профілактику правопорушень із залученням органів внутрішніх справ, служби у справах дітей, громадськості;
  • суворе дотримання вимог Закону України «Про охорону дитинства», міських  і районних програм, які направлені на поліпшення умов виховання, навчання та оздоровлення, соціального й матеріального забезпечення та захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • створення необхідних умов для роботи шкільних методичних комісій, координації їхньої роботи та активізації їх діяльності щодо надання методичної допомоги вчителям;
  • активізація індивідуальної роботи з обдарованими та талановитими дітьми, систематичної та послідовної роботи щодо якісної підготовки учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів різного рівня;
  • спрямування діяльності психологічної служби на підготовку дитини до самостійного життя, підтримку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин;
  • використання в роботі інноваційних підходів до навчання та виховання, роботи з батьками та громадськістю;
  • зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу при залученні організацій, громадськості, спонсорів, батьків;

 

 

Структура 2020-2021 навчального року:

 

Згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад і з метою чіткої організації праці вчителів та учнів, встановити наступний режим роботи школи:

  1. Навчальний рік розпочинається  1 вересня 2020 року й закінчується не пізніше 1 липня.   (Згідно з Державними санітарними правилами і нормами по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р.№63, 2020-2021  навчальний рік ).

2. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр       – 01.09.2020 – 24.12.2020,

ІІ семестр      – 11.01.2021 – 28.05.2021.

               

3. Протягом навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні           – 26.10.2020 – 01.11.2020 (7 днів);

зимові          – 25.12.2020 – 10.01.2021 (17 днів);

весняні        – 22.03.2021 – 28.03.2021 (7 днів).

 

  1. Типовим навчальним планом початкової школи з українською мовою навчання (НУШ-1).

Головна ідея Нової української школи та нового Стандарту – це навчання, побудоване на компетентностях (здатність використовувати знання й навички у своєму житті).

   Стандарт поділено на 9 освітніх галузей. Для кожної галузі визначено мету, загальні результати й обов'язкові результати.

У Стандарті зазначено, що обов'язкові результати навчання й компетентності мають використовуватись для:

  • організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
  • обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
  • підсумкового, поточного, зокрема й формувального оцінювання;
  • відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та набуття ним (нею) навчального досвіду й зазначених компетентностей. Оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу.

У 1-му класі передбачено виключно такий вид оцінювання.

З метою якісного розподілу годин, підсилення годин для вивчення окремих предметів та враховуючи інтереси учнів, із варіативного складника додано 0,5  год. у 1-А класі на курс за вибором «Абетка споживача».

 

 

 

 

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

          Ключові компетентності здобувачів освіти 1-х класів (постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

          До ключових компетентностей здобувачів освіти 1-2 класів належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

      Ключові компетентності здобувачів освіти 3-4-х класів (постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

До ключових компетентностей здобувачів освіти 3-4 класів належать:

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитисяініціативність і підприємливістьекологічна грамотність і здоровий спосіб життясоціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»«Громадянська відповідальність»«Здоров’я і безпека»«Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційнихопераційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

      Ключові компетентності здобувачів освіти 5-11-х класів (постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013 р. № 538)

До ключових компетентностей здобувачів освіти 5-11 класів належать:

1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма - нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ

Наскрізні вміння здобувачів освіти Нової української школи (1-2 клас)

Назва наскрізної лінії

 

Як реалізується певна наскрізна лінія у КЗШ І-ІІІ ступенів № 17

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Учень з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

 

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

 

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

 

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

 

Змістова лінія «Читаємо»

Читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

 

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

 

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

 

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

 

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

 

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

 

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

Називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

 

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

 

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

Сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

Має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

 

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

 

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

 

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

 

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

 

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

 

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

 

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

 

 

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків. У КЗО " НСЗШ №127" ДМР проводяться наступні типи уроків:

1) комбіновані (змішані);

2) уроки засвоєння нових знань;

3) уроки засвоєння навичок й умінь;

4) уроки застосування знань, навичок й умінь;

5) уроки узагальнення й систематизації знань;

6) уроки перевірки, оцінки й корекції знань, навичок й умінь.

 

Вищеназвані типи уроків входять до системи, створеної на основі дидактичної (навчальної) мети занять. Класифікація уроків за основною дидактичною метою є найзручнішою для вчителя. Складаючи календарний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії й ставиться завдання свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо ж передбачається формування в учнів навичок, то такі заняття належать до уроків засвоєння вмінь і навичок. Після вивчення великих і важливих розділів вводяться уроки узагальнення й систематизації знань.

У КЗО " НСЗШ №127" ДМР також набули широкого використання нестандартні уроки, головною метою яких є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки-КВК, уроки-консультації, телеуроки, кіноуроки, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-"суди", уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-дискусії, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, інтегральні уроки, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

 

Інші форми організації освітнього процесу, які реалізуються у КЗО " НСЗШ №127" ДМР

Форми організації навчання

Характерні особливості конкретної форми організації навчання

Екскурсія

 

Специфічне освітньо-виховне заняття, перенесене на підприємство, до музею, на виставку, у поле, на ферму тощо. Освітньо-виховне значення екскурсії - служити накопиченню наочних уявлень і життєвих фактів, збагаченню чуттєвого досвіду вихованців; допомагати встановленню зв'язку теорії з практикою; сприяти вирішенню завдань естетичного виховання, розвитку почуття любові до рідного краю.

Класифікуються залежно від об'єкта спостереження як виробничі, природознавчі, краєзнавчі, літературні, географічні тощо. За освітньо-виховним цілям - можуть бути оглядовими й тематичними.

За місцем і структурою педагогічного процесу - вступними, поточними (супроводжуючими) та підсумковими.

          Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовується відповідно інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р.№ 1\9 -61.

Додаткові заняття та консультації

 

Проводяться з окремими учнями або групою учнів з метою заповнення прогалин у знаннях, вироблення умінь і навичок, задоволення підвищеного інтересу до навчального предмета.

 

На додаткових заняттях досвідчені вчителі практикують різні види допомоги: роз'яснення окремих питань, прикріплення слабких учнів до сильних, повторне пояснення теми. При цьому в одних випадках потрібне більше використання наочності, а в інших - словесної конкретизації. Консультації - це епізодична форма, оскільки організовуються в міру необхідності. Розрізняють поточні, тематичні та узагальнюючі консультації. Консультації у школі зазвичай групові, що не виключає, звичайно, й індивідуальних консультацій.

Домашня робота

 

Має не тільки освітнє, а й велике виховне значення, формуючи почуття відповідальності за доручену справу, виробляючи акуратність, посидючість й інші соціально цінні якості. Принципово відрізняється від класної тим, що протікає без безпосереднього керівництва вчителя, учень сам визначає час виконання завдання, вибирає найбільш прийнятний для нього ритм і темп роботи.

 

Необхідність домашньої роботи обумовлена завданнями формування навичок самостійної роботи й підготовки школярів до самоосвіти. Виходячи з дидактичних цілей, можна виділити три види домашніх завдань: ті, що готують до сприйняття нового матеріалу, вивчення нової теми; спрямовані на закріплення знань, вироблення умінь і навичок; вимагають застосування отриманих знань на практиці.

 

Особливим видом є завдання творчого характеру, до яких відносяться індивідуальні домашні завдання й завдання окремим групам учнів.

Навчальна конференція

 

Це досить дієва форма організації педагогічного процесу, що має своєю метою узагальнення матеріалу з якого-небудь розділу програми.

 

Вимагає тривалої підготовчої роботи - проведення спостережень, узагальнення матеріалів екскурсій, постановка дослідів, вивчення літературних джерел тощо.

 

Шкільна лекція

 

Адаптована до умов школи основна форма лекційно-семінарської системи, багато в чому наближається до розповіді, але значно тривалішій за часом. Може займати урочний час цілком. Використовується, коли учням необхідно дати додатковий матеріал або узагальнити його, тому вона вимагає запису. Учнів необхідно вчити записувати лекції, показувати прийоми конспектування, використання загальновживаних скорочень і позначень, вчити доповнювати матеріал лекцій, застосовувати необхідні схеми, креслення, таблиці.

Семінари та практикуми

 

Проводяться у старших класах при вивченні гуманітарних предметів. Використовуються два види семінарів: у формі доповідей і повідомлень; у питально-відповідної формі.

 

Сутність семінарів полягає в колективному обговоренні запропонованих питань, повідомлень, рефератів, доповідей, підготовлених учнями під керівництвом вчителя.

 

Структура семінару - починаються з короткого вступу вчителя (введення в тему), потім послідовно обговорюються оголошені питання, у кінці заняття вчитель підводить підсумок, робить узагальнення. Важлива участь в обговоренні опонентів, які теж готуються заздалегідь і попередньо ознайомилися зі змістом повідомлень.

Семінар- диспут

 

Його відмінність від позаосвітніх диспутів у тому, що зберігається постійний склад класу, диспутом завжди керує вчитель і зберігаються традиції колективної роботи учнів на уроці. Семінар-диспут має й особливу мету - формування оціночних суджень, затвердження світоглядних позицій.

Практикуми або практичні заняття

 

Застосовуються при вивченні дисциплін природничого циклу, а також у процесі трудової та професійної підготовки, проводяться в лабораторіях і майстернях, у навчальних кабінетах і на навчально-дослідних ділянках, в учнівських виробничих комбінатах та учнівських виробничих бригадах учнів. Зазвичай робота будується в парах або індивідуально по інструкції або алгоритму, запропонованому учителем.

Факультативи

 

Ефективна форма диференційованого навчання й виховання. Основне завдання - поглиблення й розширення знань, розвиток здібностей та інтересів учнів, проведення планомірної профорієнтаційної роботи. Розподіл учнів по факультативах добровільна, але склад залишається стабільним протягом року.

 

Працює за певною програмою, яка не дублює навчальну. Ефективним є поєднання лекцій його керівника з різними видами самостійної роботи учнів.

Заняття в гуртках

Припускають певну програму діяльності, яка менш сувора й допускає внесення істотних корективів в залежності від побажань дітей, обставин, що змінюються відповідно до діяльності та інших факторів.

 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Організаційно-методичне забезпечення у 2020-2021 н.р.

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

  • подолання інертності мислення,
  • перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу й будувати навчання й виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу й незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення освітнього середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість освітньої діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра й обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи й права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою й самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей, необхідних сучасному суспільству.

 

Моніторинг якості освіти це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
 
 

 

Нормативно-правова база з питань моніторингу якості освіти та зовнішнього незалежного оцінювання
 

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Нормативні документи Міністерства освіти і науки України